Перейти до вмісту
Мікросистеми, Електроніка та Акустика
ISSN 2523-4447 · e‑ISSN 2523-4455 Відкритий доступ · CC BY-SA 4.0
Т. 24 · № 3 · 2019 чер 28, 2019 Акустичні прилади та системи

Дослідження можливості використання критерію Соколова для оцінки результатів направленого впливу на слухову систему біологічного об’єкту

DP
Dmytro V. Pareniuk Відповідальний Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Україна
SN
Sergey A. Naida Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Україна
Сторінки72-78 Опублікованочер 28, 2019
PDF
ТОМ 24 · № 3 · 2019 Переглянути випуск

Анотація

Від одного до трьох відсотків новонароджених та немовлят набувають патологію слуху до, під час, або після народження. Під час проведення аудіологічного скринінгу слуху новонародженних підтверджується або не підтверджується нормальний стан слухового каналу. Аудіологічний скринінг слуху новонароджених є обстеженням, при якому автоматизованим методом підтверджується або не підтверджується нормальна функція органу слуху. Серед важливих переваг отоакустичної емісії є те, що цей метод є об'єктивним, тобто мінімізує можливість помилки, що викликана людським фактором, а також може застосовуватись вже з перших днів життя, що дає методу значну перевагу над суб'єктивними методами, що вимагають активної кооперації пацієнта. Одним із сучасних методів аудіологічного дослідження стану слуху є метод, що оцінює отоакустичну емісію на частоті продукту спотворення, що продукується завиткою внутрішнього вуха спонтанно або в якості відклику на акустичний вплив. Піддослідними об’єктами виступали морські свинки. Вони були використані через те, їх слуховий тракт має лише незначні відмінності від людського. У роботі розглянуто комплекс результатів дослідження слуху морських свинок при використанні отоакустичної емісії на частоті продукту спотворення. Кожен розглянутий випадок являє собою сукупність результатів дослідження кожного з вух для восьми морських свинок по 6 частотам — 2 кГц, 4 кГц, 6 кГц, 8 кГц, 10 кГц, 12 кГц, загалом 96 результатів на дослід. Чисельні результати дослідів оцінювались наступним чином — для кожної із використовуваних частотних груп було встановлено середнє значення амплітуди, а після визначення відхилення було виявлено довірчий інтервал для кожного із дослідів. Після цього кожна із частотних груп піддавалась корекції критерієм Соколова, що спричиняло зміну середнього значення та довірчого інтервалу досліду. Далі проводилось порівняння результатів до та після корекції з метою виявлення характеру впливу критерію на результат досліджень. Обробка результатів велась наступним чином – у вихідному масиві даних експерименту перед подальшою їх обробкою проводилось нормування згідно критерію. При цьому ті випадки, коли значення рівня звукового тиску було нижче критичного, піддавались редагуванню, що полягало у прирівняні їх значень до значень критерію. Після цього проводився обрахунок середнього значення та довірчого інтервалу для відредагованих даних. У даній роботі було перевірено можливість обробки результатів дослідження стану слухового каналу людини при проведенні аудіологічного скринінгу за використанням отоакустичної емісії на частоті продукту спотворенн япри застосуванні критерію Соколова, зокрема для корекції вхідних масивів данних. Результати дослідження, представлені в даній статті, показують швидке зростання середньої величини і зниження довірчого інтервалу спостережуваних тестових груп. Зазначене падіння значення довірчого інтервалу показує зростання точності отриманих середніх значень частотних діапазонів. Бібл. 8, рис. 6.

Ключові слова

Посилання

  1. W. Shehata-Dieler, C. Volter, A. Hildmann, H. Hildmann. and J. Helms, «Klinische und audiologische Befunde von Kindern mit auditorischer Neuropathie und ihre Versorgung mit einem Cochlea-Implantat,» Laryngo-Rhino-Otologie, vol. 86, no. 1, pp. 15-21, 2007. DOI: 10.1055/s-2006-925369
  2. D. T. Kemp, «Otoacoustic emissions, their origin in cochlear function, and use,» British Medical Bulletin, vol. 63, no. 1, p. 223–241, 2002. DOI: 10.1093/bmb/63.1.223
  3. Altman and Tavarkiladze, Rukovodstvo po audiologii[Guide to audiology], Moskva: DMK-Press, 2003.
  4. R. B. Amin Saremi, M. Dietz, G. Ashida, J. Kretzberg and S. Verhulst, «A comparative study of seven human cochlear filter models,» The Journal of the Acoustical Society of America, vol. 140, no. 3, pp. 1618-1634, 2016. DOI: 10.1121/1.4960486
  5. M. Arif Şanlı, M. Sedat Aydın and M. Resul Öztürk, «Microscopic guide to the middle ear anatomy in guinea pigs,» Kulak Burun Bogaz Ihtis Derg., vol. 19, no. 2, pp. 87-94, Mar-Apr 2009. PMID: 19796006
  6. Y. K. Sokolov, "Otoakusticheskaja emissija (OAE) [Otoacoustic emission (OAE)]," AVRORA Auditory Rehabilitation Center, [Online]. Available: https://aurora.ua/ru/sluh/diagnostika-i-sluhoprotezirovanie/otoakusticheskaja-emissija-oae.htm . [Accessed 30 5 2019].
  7. S. Najda, D. Pareniuk, G. Tіmen and K. Rudenka, "Doslidzhennia mozhlyvosti zastosuvannia otoakustychnoi emisii dlia dlia reiestratsii medykamentoznoho vplyvu na slukhovyi kanal morskykh svynok [The study of implementation of the otoacoustic emission for registration of the medicamentous influence," MICROSYSTEMS, ELECTRONICS AND ACOUSTICS, vol. 105, no. 4, pp. 74-81, 2018. DOI: 10.20535/2523-4455.2018.23.4.134457
  8. S. Naida, D. Pareniuk, G. Tіmen and K. Rudenka, "Otoakustichna emіsіja jak dіagnostichnij metod pri eksperimental'nіj sensonevral'nіj prigluhuvatostі [Otoacoustic emission as a diagnostic methodin experimental sensorineural hearing loss]," Zhurnal vushnih, nosovih і gorlovih hvorob, no. 5, pp. 13-20, 2017. URL: ttp://www.lorlife.kiev.ua/2017/2017_5_13.pdf
§ 06 — Пов'язані

Схожі статті в цьому журналі

Пов'язані рецензовані дослідження, опубліковані в цьому журналі.
Усі випуски

Практичний метод оцінювання безпечних звуків для осіб із ПТСР

Анастасія Володимирівна Паренюк, PhD Дмитро Володимирович Паренюк, PhD, дослідник Катерина Л. Руденька

Мета. Дослідження має на меті вивчити зручність використання та ефективність методу оцінювання безпеки акустичного середовища щодо потенційно небезпечних стимулів для…

#ПТСР #акустика навколишнього середовища #MFCC #спектральна густина потужності
с. 359648.1-359648.12
10.20535/2523-4455.mea.359648

Експериментальне дослідження частотних характеристик MEMS-мікрофонів для моніторингу залізничного шуму

Віталій Р. Прус, канд. техн. наук, доц. Олексій Вікторович Богданов

Анотація – У статті представлені результати експериментального дослідження акустичних характеристик модульних MEMS-мікрофонів INMP441 та SPH0645 з метою їх застосування…

#акустичний моніторинг #MEMS-мікрофон #амплітудно-частотна характеристика #діаграма спрямованості
с. 359669.1-359669.6
10.20535/2523-4455.mea.359669

Двостороння система попередження учасників дорожнього руху на базі мікроконтролера ESP32

Ірина Брика, Наталія Юріївна Філіпова

У цій роботі розглядається завдання підвищення безпеки дорожнього руху шляхом розробки двонаправленої системи попередження учасників дорожнього руху. Запропонована…

#безпека дорожнього руху #двостороннє оповіщення #сенсорне злиття #імітаційне моделювання
с. 354779.1-354779.10
10.20535/2523-4455.mea.354779

Схожі статті

1-10 з 63

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.