Аналіз нелінійної системи overdrive
Ключові слова:
overdrive, частота основного тону, гітарний сигнал, додаткові форманти, спектр сигналуАнотація
У статті визначена можливість використання програм MATLAB та Reaper для аналізу нелінійних систем типу overdrive, на прикладі педалі звукового ефекту Ibanez tube screamer. Зазначено спектр функцій програмного комплексу Voxengo та розроблено програму для спроби повторення ефекту overdrive.
Посилання
Zolzer, Udo. DAFX : digital audio effects / Udo Zolzer. – 2nd ed. p. cm. Includes bibliographical references and index. ISBN 978-0-470-66599-2 (hardback)
MATLAB. URL: https://docs.exponenta.ru/signal/ref/sptool.html
Synopsis of lectures on the subject "Fundamentals of computer processing of music and speech". URL: https://do.ipo.kpi.ua/course/view.php?id=64
Cockos Reaper 6. URL: https://musicmanuals.ru/manuals/daws-and-audio-editors/cockos-reaper-6
Voxengo GlissEQ. URL: https://musicmanuals.ru/manuals/vst/voxengo-span-plus
REAPER. URL: https://www.reaper.fm/
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Даниїл Володимирович Грищук (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
